У червні 2022 року відбувся Ukrainian Economic Resistance Forum. Подія пройшла онлайн у форматі п’яти дискусійних панелей. Учасниками і спікерами форуму стали відомі в Україні та закордоном підприємці, урядовці, представники волонтерських організацій, міжнародних і українських фондів.
Співорганізаторами події стали інвестиційна платформа InvestForum UA та Офіс Національної інвестиційної ради України.
Метою форуму є сприяння відновленню та розвитку економіки України в умовах війни, посилення міжнародного економічного тиску на агресора, формування бачень та інструментів відродження економіки після війни. Концепція форуму – це результат узагальнення досвіду проведення міжнародних інвестиційних форумів InvestForum UA, Українського Економічного Ренесанс Форуму та трансформування цього досвіду в контексті війни.
«Український бізнес та волонтерський рух під час війни»
Спікери панелі: Роман Ващук, бізнес-омбудсмен в Україні, посол Канади в Україні (2014 – 2019); Федір Сердюк, засновник компанії FAST, учасник українського списку Форбс «30 до 30»; Олексій Коваленко, засновник бренду «Епікур»; Павло Овчинніков, засновник і співвласник KIDDISVIT; Анна Білик, співзасновниця та директорка фонду «Воля і Людяність». Модератори: Олександр Лісовський, керівник відділу залучення інвестицій проєкту Сімейні молочні інвестиції, Олександр Гладунов, віцепрезидент Української асоціації маркетингу.
Учасники панелі є представниками бізнесів та установ, які в перші дні війни приєдналися до волонтерського руху на підтримку ЗСУ та постраждалих внаслідок бойових дій співгромадян, надавали правову допомогу підприємцям або ж, навпаки, перетворили волонтерство на бізнес.
У ході дискусії учасники з власного досвіду та з досвіду колег і партнерів порушили такі теми, як: релокація підприємств, відкриття представництв закордоном, поєднання бізнесу та волонтерства, можливість розвитку, якщо війна надовго, тощо.
Зараз багато бізнесів переміщуються в межах країни. Дехто з них робить це вже не вперше і готові, за потреби, зробити це знову, всіма силами показуючи, що хочуть і можуть працювати та підтримувати вітчизняну економіку. Інші підприємства шукають іноземних партнерів, і таким чином хочуть розвиватися в Україні та забезпечувати робочі місця.
На думку спікерів, правильним виходом із критичної ситуації, що склалася, наприклад, з імпортом товарів, буде наступний: бізнес має почати виробляти товари в Україні такої якості, щоб потім з ними вийти на світовий ринок і успішно конкурувати.
Український бізнес, який залишився в Україні, який не закрився після початку війни, більше того – у перші місяці вторгнення викладався на повну щодо наповнення державного бюджету та продовжує долучатися до забезпечення ЗСУ й зараз, як ніколи потребує всебічної підтримки з боку держави та міжнародних донорів. Якою може бути ця допомога – кожен з учасників дискусії навів власний приклад. Більш детально – у відео на нашій сторінці Facebook.
«Взаємодія громад, бізнесу, недержавних організацій для відновлення економіки»
Спікери: Володимир Власюк, директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза", член президії ТПП України, голова комітету з питань промислової модернізації при ТПП, співзасновник Центру економічного відновлення, радник комітету з питань економічного розвитку ВРУ; Володимир Бондаренко, губернатор Дистрикту 2232 Rotary International; Юрій Хапко, Керуючий партнер юридичної фірми TOTUM; Маркіян Дацишин, старший консультант з стратегічного планування Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні»; Ірина Титарчук, виконавча директорка Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі. Модератори: Олександр Гладунов, віцепрезидент Української асоціації маркетингу, та Максим Швець, засновник VICTORY консалтинг.
Під час панельної дискусії було запропоновано ряд цікавих прикладів та конструктивних пропозицій конкретних заходів щодо відновлення економіки України. Володимир Бондаренко розповів про проєкт Rotary International, який вже реалізує будівництво житла для десятків сімей в Київській області. А Маркіян Дацишин – про те, як міська влада невеликого місто Хотин в Чернівецькій області сприяє релокації бізнесів з Харкова.
Виступ Володимира Власюка був присвячений ключовим стратегічним принципам відбудови української економіки. Зокрема, він зазначив основні пріоритети української економічної стратегії: підвищення доданої вартості в експортованій продукції шляхом поглибленої переробки сировини, заміщення імпорту, виробництво складної індустріальної продукції на базі наявних НДДКР та проаналізував можливості основних інструментів, необхідних для розвитку переробної промисловості.
Більш детально про виступи учасників – у відео на нашій сторінці Facebook.
«Диверсифікація українського бізнесу в умовах війни: досвід та можливості»
Спікери дискусійної панелі: Борис Шестопалов, співвласник і генеральний директор групи компаній HD-group, Жанна Капіца, співзасновниця та голова правління IT.Cluster Transcarpathia, Тарас Парандій, власник бренду «Димне м’ясо від Тараса», Руслан Садовський, ТОВ «Еліксель Ентерпрайз». Модератори: Тарас Думич, керівний партнер київського офісу міжнародної юридичної компанії Wolf Theiss, Володимир Зеленчук, керівник кредитної спілки «АГРО БІЗНЕС КРЕДИТ».
Учасники дискусії обговорили можливості, які відкриваються перед бізнесом у будь-якій критичній ситуації, зокрема, і під час війни: освоєння нових напрямів, вихід на нові ринки, модернізація тощо. А також – найбільш гострі проблеми, яких могло б і не бути.
Наприклад, однією з найбільших проблем, на думку спікерів, є складнощі у взаємодії з банками. Зокрема, у питанні кредитування підприємств, які залишаються на окупованих територіях, ні Нацбанк, ні Мінекономіки не мають чіткої, визначеної позиції. Також у бізнесу виникають проблеми, пов’язані зі взаємодією з ДФС та «Укрзалізницею» (наприклад, раптове введення в дію закону 2260, зміна податкової політики (2%), підвищення залізницею тарифів на перевезення «з вчора на завтра», внаслідок чого зриваються контракти) тощо. Тобто все це вказує на те, що держава у плані відновлення економіки запроваджує політику раптовості та непередбачуваності. А підприємства не можуть ефективно працювати в таких умовах.
Для ефективної роботи бізнесу необхідна визначеність. Списування ситуації на воєнний стан є неприпустимим, оскільки і державні регулюючі органи, і бізнес – всі працюють в Україні заради її перемоги, зокрема, й на економічному фронті. Тому зараз життєво важливою є співпраця держави з бізнесом, а також поступова зміна економічної політики держави в контексті післявоєнного влаштування світу.
Також серед висновків дискусії – зараз важливо створення нових підприємств, що зможуть конкурувати з європейськими у найближчі 20 років: за сучасними технологіями, бізнес-процесами, важливо дивитися в бік продуктів і послуг, у який досі не дивився український ринок.
Більш детально про кейси учасників – у відео на нашій сторінці Facebook.
«Економіка України та міжнародна співпраця в умовах війни. Посилення опору та тиску на агресора»
Спікери: Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм аналітичного центру «Український інститут майбутнього»; Олег Прохоренко, McKinsey & Company; Норберт Нойгауз, заступник мера міста Трір (Німеччина); Дмитро Швець, співініціатор платформи Do business with Ukrainians; Сержіо Мацюра, президент Бразильсько-Української палати торгівлі, промисловості та інновацій; Джанкарло Рокко, доктор економіки, директор з економічного розвитку та міжнародних та інституційних зв'язків компанії Paraná Invest. Модератор: Владислав Бурда, засновник та власник RedHead Family Corporation, президент Асоціації сімейного бізнесу FBN-Україна.
Публікуємо коротке резюме.
Український та іноземний бізнес не інвестуватиме багато грошей, поки не буде закінчено війну або хоча б активну фазу бойових дій, яка триває зараз.
Перший напрям, що буде актуальний після цього – це безпека: впровадження мілітарних технологій, щоб у майбутньому не релокувати бізнес з України; будувати житло відповідно до вимог часу тощо.
Після війни Україні будуть потрібні бізнеси в таких сферах: логістика (створення залізничного сполучення з європейськими столицями); переробка агропродукції; будівництво; сервіси; легка промисловість; створення нових технологій (зокрема, у поєднанні з оборонною галуззю); нова система освіти та підготовки спеціалістів; розвиток енергоефективності. Власне, проектів з енергоефективності Україна потребує вже зараз, щоб мати змогу перезимувати у сезоні 2022-23.
Більш детально про точку зору учасників – у відео на нашій сторінці Facebook.
«Перспективи відновлення економіки України»
Спікери: Галина Янченко, народний депутат України, Секретар Національної інвестиційної Ради України, Голова Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів; Анна Юрченко, заступник Міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції; Євгеній Шакотько, заступник виконавчого директора UkraineInvest; Андрій Длігач, доктор економічних наук, футуролог, голова Advanter Group, співзасновник Центру економічного відновлення; Валерій Куліцький, керівний партнер Baltic Partners; Михайло Корилкевич, голова оргкомітету InvestForum UA, голова Української кооперативної федерації, президент Української асоціації вапняної промисловості. Модератор: Ярина Бойчук, СЕО UCU Business School.
Публікуємо підсумки.
Галина Янченко висловила точку зору з приводу того, що для запуску економіки держава має допомогти бізнесу, що зазнав руйнувань в активній фазі війни. Власники рішуче налаштовані відновлювати свої підприємства: у них є розуміння процесів, ринку, контракти на експорт. Для відновлення їм необхідний ресурс. Тож потрібно напрацювати інструменти, що допоможуть активному бізнесу відбудуватися. Щодо відновлення економіки, то тут необхідно все змінювати: українська економіка не може повернутися до свого довоєнного рівня, коли вона була сировинною. Необхідно концентруватися на виробництві продукції з доданою вартістю, шукати шляхи та можливості будувати в Україні мультипродуктові комплекси.
Для того щоб інвестори прийшли в Україну, необхідно запровадити страхування ризиків, зокрема, страхування від випадків війни. Уже є світові організації, які готові запустити такі страхові програми для України. Ще один важливий крок – це змінити ставлення влади на всіх рівнях до бізнесу, змусити владу швидше ухвалювати рішення та видавати необхідні дозволи, змінити податкову систему тощо. Наступний важливий крок – це відкрити бізнесу доступ до швидких коштів.
Андрій Длігач озвучив найбільш гострі питання. Країни після війни мають отримувати близько 25% довоєнного ВВП у вигляді грантів, інвестицій тощо протягом 7-10 років. За українськими мірками, це близько 50 млрд дол. США на рік. Зараз Міністерство фінансів ледве вмовляє закордонних колег на допомогу для України розміром 5 млрд., щоб покрити поточний дефіцит бюджету. Щодо питання інвестицій в бюджет, то це не лише про страхування ризиків.
Найбільший ризик поки що нікуди не подівся: це відсутність верховенства права в Україні. Друге – це те, що держава непередбачувана, часто рішення приймаються «з вчора – на завтра». Тож планувати на роки інвестиційну діяльність неймовірно складно. В тому числі, непередбачуваність проявилася і щодо презентованого на форумі в Лугано документу з відновлення: бізнес, представники робочих груп взагалі не бачили кінцевого варіанту.
Відсутність доступу до фінансів стала серйозною проблемою для українського бізнесу. Наприклад, відома в Україні програма кредитування «5-7-9» спрацювала тільки для аграріїв, інші напрями економіки вона не зачепила. Причина – Мінфін і банківська система працюють кожен у своєму напрямку, без спільного бачення.
Сьогодні бізнес продовжує перебувати в ситуації, коли інші країни пропонують значно привабливіші пропозиції для залучення інвестицій, ніж Україна, і справа не у війні. Податок на виведений капітал, повернення капітальних інвестицій, відкриті ринки тощо – все це пропонують Чехія, Польща, Болгарія, Румунія. Тобто вже зараз українські бізнеси, кластери приймають рішення щодо питання: чи чекати ще, поки в Україні щось нарешті зміниться, чи настав час інвестувати в інші країни? – не на користь України.
Бізнес у розпачі; багато що можна було б змінити, включивши його, нарівні з міжнародними партнерами, до спільної роботи над антикризовим планом та над планом відновлення і модернізації. Поки не буде прозорої співпраці на всіх рівнях, складно говорити про світле майбутнє української економіки.
Валерій Куліцький, керівний партнер Baltic Partners, розповів, що з початком війни в Україні у нього зірвалися контракти на загальну суму стратегічних інвестицій понад 200 мільйонів євро. Фактично, 2022 рік, як сказав Валерій, міг бути найбільш вдалим за останні десять років його діяльності: інвестуванням в Україну були зацікавлені турецькі інвестори, німецькі, балтійські, польські. Це за умови, що Україна переважно не є цікавою для інвесторів саме через відсутність верховенства права, поширення корупції, непередбачуваність рішень на різних рівнях і в різних сферах.
Українська економіка, як і українська влада, вже тривалий час отримує сигнали для проведення модернізації. І нинішня ситуація – війна – повинна стати рушієм важливих змін. Прибрати бюрократичні бар’єри, максимально використати наявний досвід сусідніх країн чи, наприклад, Скандинавії або країн Балтії, для залучення інвесторів. В України є хороша нагода розпочати будівництво економіки активно залучаючи новітні технології, таким чином стати новим прикладом після Дубаї. Можливо, доцільно буде також ближче познайомитися з досвідом Данії, яка є успішною завдяки зосередженню на розвитку науки і технологій.
Проте, аби щось втілити максимально результативно, країні необхідна стратегія, прозорість, взаємодія, усвідомлення відповідальності на всіх рівнях.
Більш детально про точку зору всіх учасників дискусії – у відео на нашій сторінці Facebook.
Для контактів:
InvestForum UA: investforum.ukraine@gmail.com
