Онлайн і “цифра” у фокусі, втрата інвестицій, нереалізований експортний потенціал України, меморандум Мінекономіки з “АрселорМіттал”, відкриття ринку землі, корпоративне управління в сімейному бізнесі та Нафтогазі, інструменти для легкості ведення бізнесу в Україні – про ці та інші підсумки Українського Економічного Ренесанс Форуму в нашому матеріалі.
Чи насправді пандемія посунула загрозу екологічного лиха
У червні в Україні відбувся другий Український Економічний Ренесанс Форум. Ключовими темами онлайн-події стали нові виклики для України та її економіки, шляхи залучення інвестицій та шляхи співпраці нашої держави з реальними й потенційними партнерами в нових умовах.
Участь у форумі взяли представники міжнародних донорських організацій, інвестиційних банків, інвестори, експерти з розвитку економіки, підприємці, менеджери та власники бізнесу, громадські діячі, представники української діаспори.
Майданчик зібрав учасників з різних куточків України та закордону. Порівнюючи Ренесанс Форум – 2021 з минулорічним заходом, можемо сказати, що інвестиції в систему охорони здоров’я, які переважна більшість країн зробила протягом року, поступово вгамовують паніку та виводять з депресії інші сфери діяльності. Адже результатом цих інвестицій стало, зокрема, створення вакцин проти COVID-19.
Пригадуючи 2020 рік і підсумки Всесвітнього економічного форуму в Давосі, ми можемо простежити, як на очах в усього світу змінився пріоритет визначених загроз. На форумі опитані бізнесмени і політики назвали наслідки зміни клімату, кіберзагрози та економічну нестабільність найбільш імовірними загрозами для людства. Зовсім скоро ми з вами стали свідками того, як першість серед небезпек здобула пандемія.
З кінця 2020 року, після створення вакцини проти COVID-19, МВФ почав змінювати прогнози щодо розвитку світової економіки у бік покращення. Однак тривалі наслідки пандемії у різних галузях залишаються невизначеними.
Україна як країна, борги якої щороку зростають, найближчим часом не зможе похвалитися помітними стрибками свого економічного розвитку.
Щодо нашої держави, то у звіті World Economic Outlook за квітень 2021 МВФ прогнозує зростання ВВП у 2021 році на рівні 4% проти 3% у жовтневому звіті. У 2022 році зростання становитиме 3,4%. МВФ також надав прогнози щодо інфляції та безробіття: у 2021 році рівень цін в Україні зросте на 7,9%, у 2022 році – на 6,8%. Щодо безробіття, у 2021 році очікується рівень 8,6%, у 2022 році – 8,4%.
Аналізуючи наявний стан справ, під час дискусій Українського Економічного Ренесанс Форуму спікери й учасники спробували визначити позитивні економічні результати року, що минув, загрози для України та окреслити можливості, що допоможуть їх подолати.
Україна – надійний партнер на світовому ринку
Українська економіка другий рік поспіль відчуває відтік інвестицій. У травні Державна служба статистики України повідомила, що за січень-березень 2021 року капітальні інвестиції зменшилися на 9,5% порівняно з січнем-березнем 2020 року, а це на 78,2 млрд гривень. Найнижче падіння зафіксували у сферах мистецтва, спорту, розваг і відпочинку (-79,6%), інформації та телекомунікацій (-29,0%), фінансової та страхової діяльності (-24,0%), торгівлі (-21,9%), будівництва (-19,2%), промисловості (-12,4%).
Під час панельної дискусії “Економіка України у світовому та євроатлантичному контексті. Підсумки року та перспективи”, що відкрила форум, учасники вели розмови переважно про партнерства, інвестування та важливі для країни інвестиційні проекти.
Президент Української кооперативної федерації та ініціатор форуму Михайло Корилкевич привітав учасників форуму й одразу анонсував можливість для стартапів та зацікавлених інвестпроектів – поспілкуватися з великими інвесторами і представниками бізнес-середовища під час міжнародного інвестиційного форуму InvestForum UA. Подія пройде 11-17 вересня 2021 на острові Тенерифе (Іспанія).
Також Михайло Корилкевич представив кейс найбільшого в Україні успішного проекту імпакт-інвестування – мережі сімейних молочних ферм. Проект у І півріччі 2021 року нараховує близько ста молочних ферм, залучив понад 2,2 млн доларів США інвестицій від приватних інвесторів, ритейл-інвесторів і міжнародних донорських організацій та продовжує розвиватися. У проект реінвестовано близько мільйона доларів США з отриманого прибутку. До 2027 року заплановано відкрити п’ять тисяч сімейних молочних ферм, залучити понад два мільярди гривень інвестицій та здобути частку 10% ринку молока України.
Ольга Магалецька, керівниця Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України, зауважила, що “Україна знаходиться на радарах інвесторів”. У 2021 році Мінекономіки України та “АрселорМіттал” підписали меморандум про реалізацію нових інвестиційних проектів на суму близько мільярда доларів США.
Корпорація “АТБ” анонсувала пакет інвестицій у поточному році на суму 400 млн доларів США.
Інвестиційна компанія UMG Investments оголосила про будівництво зернового терміналу в морському порту “Південний”, обсяг інвестицій складає понад 150 млн доларів США.
Крім того, держава запускає новий проект Дія Сіті, покликаний забезпечити легкість ведення бізнесу в Україні. Міністерство цифрової трансформації України оголосило про початок проекту, що сприятиме розвитку інноваційного та технологічного бізнесу в Україні. Diia City – це віртуальна вільна економічна зона зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом. Як запевняють ініціатори, це цифрова бізнес країна, в якій не існуватиме меж для інвестицій, створення робочих місць чи розробки новітніх технологій. Українці та підприємці з усього світу матимуть можливість швидко реалізовувати свої інноваційні та бізнес-ідеї без втручання держави.
Резидентами можуть стати українські та міжнародні IT-компанії, високотехнологічний бізнес, інвестфонди, стартапи, освітні організації. Як це працюватиме, побачимо згодом.
Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, зробив акцент на темі підвищення конкурентноздатності й експортної спроможності українських підприємств. Наприклад, в Україні у 20 разів менше підприємств, що працюють на експорт, ніж у Німеччині. Однак Україна має величезний експортний потенціал. І нам необхідно готуватися до інвестиційних можливостей, що відкриються в Україні у найближчі роки.
Емма Турос, виконавча директорка Канадсько-Української Торгової Палати, приєдналася до панельної дискусії з Грузії, де вона перебувала з діловим візитом. Емма повідомила, що експорт українських товарів до Канади у перші місяці 2021 року зріс, порівняно з відповідним періодом 2020 року, на 88%. В Канаді зростає попит, передусім, на українські продукти харчування та сільгосппродукцію.
Інна Мєтєлєва, екс-заступниця міністра розвитку економіки, підкреслила, що Україна виконала всі свої зобов’язання за зовнішніми поставками продовольчих товарів у 2020 році не зважаючи на пандемію, і цим підтвердила свій статус надійного партнера на світовому ринку. Також вона зазначила, що платформа ProZorro визнана найкращою системою для публічних торгів у Європі.
У фокусі інвесторів – онлайн і цифрові проекти
Про найбільші виклики та можливості в інвестиційному секторі йшлося на панельній дискусії “Інвестиційна діяльність та можливості фінансування бізнесу в Україні”.
Костянтин Магалецький, партнер Horizon Capital, зазначив, що минулий рік був складним для інвестиційної сфери України, зокрема, вперше було зафіксовано від’ємне сальдо прямих іноземних інвестицій.
Водночас, з огляду на пандемію, у фокусі інвесторів знаходяться онлайн-проекти та цифрова індустрія.
Структура споживання змінюється: дедалі більше людей купують товари та послуги онлайн. Ця тенденція продовжуватиметься і після закінчення карантинних обмежень.
Окрім онлайн та цифрових проектів, іноземних інвесторів цікавлять підприємства, чия вартість може зрости у 2-3 рази в найближчі роки.
Horizon Capital — це інвестиційний фонд, що працює в Україні понад 25 років та управляє на її території активами вартістю понад 1 млрд. дол. США.
Віталій Струков, керуючий партнер компанії BDO в Україні, розповів про інвестиційні угоди своєї компанії в Україні в 2020 році, які стосувалися агросектору, харчової безпеки, мережі аптек та сфери великої приватизації.
BDO є п'ятою у світі міжнародною аудиторською консалтинговою мережею, що надає широкий спектр послуг в галузі аудиту, корпоративних фінансів, реструктуризації бізнесу, бізнес- і IT-консалтингу тощо.
Віталій зазначив основні причини, що мотивують міжнародних стратегічних інвесторів заходити в Україну. По-перше, це ситуація, що склалася з поставкою товарів з Китаю. В результаті пандемії обсяг товарів, що виробляються в Китаї, скоротився. А вартість доставки з Китаю протягом останніх місяців зросла у 5 разів. Тому зараз інвестори шукають можливі замінники для китайських виробників.
По-друге, на глобальному ринку дедалі більший інтерес викликають IT-компанії. І українська ІТ-галузь є конкурентноздатною порівняно з іноземними.
Валерій Кулицький, керуючий партнер Baltic Partners, розповів, що обсяг ринку злиттів і поглинань (M&A) в Україні приблизно такий самий, як і ринку в країнах Балтії. Це за умови, що показник ВВП України в 10 разів вищий. Отже, якщо врахувати бурхливе зростання цього глобального ринку, яке, передусім, стосується галузей, що отримали поштовх для розвитку в результаті пандемії, потенціал зростання ринку інвестицій в Україні складає десятки разів.
Анна Горкун, СЕО та власниця виноробної компанії 46 Parallel Wine Group, розповіла про те, що фінансування інвестиційних фондів та іноземних інвесторів дає, крім коштів, чудову експертизу та системний підхід менеджерам компанії і суттєво підвищує якість управління.
Михайло Корилкевич, президент Української кооперативної федерації, детально описав специфіку імпакт-інвестицій, які, крім фінансового результату, передбачають позитивний вплив на соціальну, культурну й екологічну сферу. Також Михайло розповів про результати кількох раундів ритейл-інвестування в проект розвитку мережі сімейних молочних ферм, у результаті яких залучено понад 14 млн гривень.
Державні кредитні програми для фермерів: чому місія нездійсненна і що є альтернативою
Під час панельної дискусії “Кооперація та кредитні спілки. Міжнародний досвід. Інструменти фінансування агробізнесу” відбулося обговорення сучасного стану кооперативного руху в Україні, міжнародного досвіду діяльності кредитних спілок та визначення можливості для кредитних спілок стати альтернативними повноцінними фінансовими партнерами для малих фермерів, сімейних ферм тощо, зокрема, і після запуску ринку землі в Україні.
Щодо переваг і недоліків закону “Про кредитні спілки” (5125), нещодавно прийнятого у першому читанні. До переліку поправок, які було б доцільно додати, учасники віднесли: 1) надати можливість юридичним особам (таким як релігійні громади, підприємства, ФОПи, благодійні фонди тощо) стати членами кредитної спілки, що дало б змогу створювати ресурсну базу спілок; 2) розширити перелік послуг, на яких кредитні спілки могли б заробляти; 3) прописати механізм перетворення кредитної спілки на кооперативний банк за рахунок об’єднання чи за наявності власного капіталу спілки.
У малих фермерів нема доступу до фінансування. Брак ресурсів – це одна з найбільш часто названих причин, чому малі господарства не можуть ефективно розвиватися, модернізувати виробництво, забезпечувати переробку, фасування продукції тощо.
Банки часто відмовляють у кредитуванні. Під час дискусії було наведено дані щодо того, що опитані фермери, наприклад, Полтавщини і Черкащини не змогли скористатися державною підтримкою “Доступні кредити 5-7-9%” з різних причин.
Таким чином кредитні спілки є тими фінансовими джерелами, що спроможні врятувати малий і середній бізнес на селі.
На вагу золота: якісне корпоративне управління
Корпоративне управління відіграє важливу роль не лише у відносинах бізнесів, а й здатне впливати на відносини між державами. Керуючий партнер юридичної фірми “Вольф Тайс” Тарас Думич як модератор розпочав цим ключовим повідомленням панельну дискусію форуму “Якісне корпоративне управління як передумова інвестиційного успіху”.
Ольга Босак, засновниця та керівниця компанії Olha Bosak Management Consulting, розповіла про принципи корпоративного управління Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), які є визнаною у світі основою формування системи корпоративного врядування.
Протягом останніх шести років, з 2015-го, в Україні впроваджується реформа корпоративного врядування ОЕСР за підтримки уряду Норвегії. Компанія “Нафтогаз” стала першою в Україні, де розпочалося запровадження практик з корпоративного врядування. План дій щодо корпоративного врядування Нафтогазу реалізовували за підтримки ЄБРР.
Паралельно в державі було розроблено і прийнято у 2020 році кодекс сучасного корпоративного врядування. На думку Ольги Босак, цього кодексу замало для впровадження якісного корпоративного врядування, зважаючи на українські реалії, потрібен закон. Необхідно продовжувати вносити зміни, врегульовувати правила гри, щоб бути певними, що реформа триватиме, що вона дасть результати і що їх не буде скасовано.
Щодо нещодавньої ситуації у Нафтогазі. Ольга припускає, що активне втручання уряду чи політичне втручання у діяльність наглядової ради компанії може сигналізувати про те, що уряд не довіряє наглядовій раді, починає виконувати її роботу і, відповідно, не виконує свою. Або це може сигналізувати про те, що у наглядової ради Нафтогазу немає повноважень, щоб врегульовувати всі критичні питання. Щоб подібних ситуацій не траплялося, необхідний чіткий розподіл повноважень між урядом та наглядовою радою і ключової відповідальності за прийняття рішень.
Владислав Бурда, засновник та президент "Асоціації власників сімейних компаній в Україні", розповів про специфіку діяльності органів корпоративного управління в сімейних компаніях, яких, на його думку, у нашій країні найбільше. Будь-яка компанія, де один або декілька власників — представники однієї чи кількох сімей — контролюють ухвалення ключових рішень і можуть назначити CEO у своєму бізнесі, є сімейною компанією. В Україні під це визначення підпадає 99% бізнесів. Решта 1% - це державні компанії, які, на думку Владислава, мають бути зрештою приватизовані. Для українських платників податків буде краще, якщо процес приватизації рухатиметься швидше.
На думку Владислава, корпоративне управління — це коли є відповідальність, але нема влади. Тобто рада в сімейних компаніях (або Board) — це рада, а менеджмент — це менеджмент. Наглядова рада слухає ту стратегію, яку пропонує CEO. Залучення компанією інвестицій, вважає Владислав, не є показником успіху. Оскільки у цьому випадку власники долю в бізнесі міняють на гроші. Це найбільш вартісний спосіб залучення капіталу. Якщо компанія хоче залучати фінансування, то краще використати інструмент отримання кредиту. Якщо ж метою є продаж компанії, то правильно створена наглядова рада зробить продаж успішним.
Про формування системи корпоративного управління в проекті з розвитку сімейних молочних ферм в Україні розповіла Леся Корилкевич, співзасновниця проекту “Сімейні молочні ферми”.
Проект являє собою соціально відповідальний бізнес, який сприяє розвитку сільських територій та відроджує молочну галузь країни. Стейкхолдерами проекту є сім’ї фермерів, які формують мережу дрібних молочних господарств. Одна з ключових цілей корпоративного управління у цьому проекті — це досягнення балансу інтересів акціонерів, інвесторів, власників ферм, інших зацікавлених сторін.
Оксана Волчко, незалежна членкиня Наглядової ради АБ "Укргазбанк", розповіла, що зараз Укргазбанк знаходиться у переліку банків України, які будуть приватизовані. На цей час триває процес побудови та вдосконалення корпоративного управління, комерціалізація бізнес-процесів, які допомагає впровадити Міжнародна фінансова корпорація IFC. Корпорація видала кредит Укргазбанку на 30 млн євро, які протягом п’яти років можна буде обміняти на 20% акцій банку.
У якісному корпоративному управлінні важливим елементом є правильно сформована наглядова рада. Це орган, який контролює стратегію компанії, відповідає за ризики, аудит і відповідність внутрішнім та зовнішнім вимогам. Оксана Волчко вважає, що правильно сформованою є наглядова рада, куди входять члени з різними навичками — як софт скілз, так і хард скілз.
Тож якщо компанія планує залучати інвестиції, виходити на біржі, випускати цінні папери та звертатися за сприянням до банку, Оксана звернула увагу учасників на важливість формування правильної наглядової ради компанії.
Партнерства і джерела фінансування громад
Під час панельної дискусії “Соціальні інвестиції та соціальні партнерства” Олександр Лісовський, керівник проектів благодійного фонду “Любіть Україну”, презентував концепцію загальноукраїнської платформи для формування партнерств недержавних організацій та громад на основі мережі сімейних молочних ферм. Молочне тваринництво та фермерство сприяють досягнення кожної з 17-ти цілей сталого розвитку, проголошених ООН. Саме тому в партнерстві з сімейними молочними фермами громадські організації можуть розробляти різноманітні проекти: у сферах гендерної рівності та посилення спроможності громад, соціального підприємництва і сільського туризму, відновлювальної енергетики та захисту зовнішнього середовища, безпеки харчових продуктів, збереження культурної спадщини, навчання людей похилого віку та інші.
Олександр Осовець, керівник групи програми USAID з аграрного і сільського розвитку, розповів, що програма фокусується на восьми цільових областях центру і сходу України. У рамках проекту можна отримати грантове фінансування, пройшовши конкурсний відбір, а можна отримати комерційний контракт.
Часи, коли організаціям роздавали гранти просто для того, щоб вони існували, давно минули. Щоб сьогодні отримати безповоротне фінансування, потрібно глибоко проаналізувати запити донора і врахувати вимоги до грантоотримувачів, фокусуватися на масштабуванні проекту.
Більше не фінансуються проекти, націлені на заміну вікон і дверей в школах, тренінги, купівлю обладнання тощо. Сьогодні важливо знайти рішення, що ефективно працюватимуть для широкого застосування.
Тетяна Левківська, координатора Українського соціального венчурного фонду, представила проект “Партнерства задля впливу” (2020-2025 роки), який покликаний запускати, розвивати і масштабувати українські соціальні підприємства, в основі бізнес-моделей яких лежить досягнення соціальних та екологічних змін; збільшити число імпакт-інвесторів в Україні. Проект фінансується Європейською комісією, бюджет проекту складає 300 тис. євро.
Розвиток напряму соціального інвестування в Україні буде впроваджуватися Українським соціальним венчурним фондом.
Василь Туз, виконавчий директор асоціації “Об'єднані територіальні громади Рівненщини”, розповів про те, що багато створених громад сьогодні потребують кадрів і вмінь, які дозволили б їм отримувати грантове фінансування на розвиток. Їм допомагає асоціація ОТГ Рівненщини. Членами асоціації є 45 громад. Одним з яскравих унікальних прикладів, коли громади об’єдналися і завдяки ідеї та правильній заявці отримали великий грант, є “Молочний кластер” у рамках проекту “Розвиток підприємництва у сфері сироваріння в громадах Рівненської та Волинської областей”. Бюджет проекту склав 23 418 000 гривень. На ці кошти протягом двох років 12 громад (11 з Рівненщини та 1 з Волині) мають створити 19 молочних кооперативів, що займатимуться молочарством і сироварінням. У проекті передбачене співфінансування: громади фінансують близько п’яти мільйонів гривень, решта — кошти Євросоюзу в рамках гранту. Для реалізації проекту передбачено виділення 500 га пасовищ, закупівля обладнання, в тому числі придбання сироварні. Результати проекту масштабуватимуть на інші регіони.
Бізнес-асоціації: для чого вони Україні та які задачі повинні вирішувати
На ці запитання відповідали учасники панельної дискусії “Розвиток бізнес-об'єднань, бізнес-клубів, асоціацій. Формування галузевих стандартів, розвиток інфраструктури для бізнесу, взаємодія з державою”. Модерували панель Олександр Гладунов, віце-президент Української асоціації маркетингу, і Тарас Комаренко, СЕО та засновник компанії Smart People.
Владлен Сисун, координатор із організаційного розвитку проекту ПРООН “Зміцнення бізнес-об'єднань МСП в Україні”, зазначив, що в Україні до бізнес-об’єднань частіше долучаються великі компанії. А малі та середні підприємства у своїй більшості не мають досвіду участі в таких об’єднаннях. Крім того, існує інша проблема: велике число малих і середніх підприємств мають негативний досвід участі в бізнес-об’єднаннях. Це несе глобальні негативні наслідки, що проявляються, наприклад, у розладі комунікацій влади з малим і середнім бізнесом. Попит на входження до бізнес-об’єднань зріс протягом останніх двох років, це хороший показник.
Володимир Патіс, президент Української асоціації меблевиків, вважає, що асоціація повинна не лише об’єднувати, а й зробити для членів те, що не може зробити кожен бізнес окремо.
Важливим є підвищення конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. Володимир розповів про першу експортно орієнтовану українську виставку меблів Furniture of Ukraine Business Expo, що була організована асоціацією меблевиків 15-17 червня 2021 року. Відразу після виставки членами асоціацій було укладено контрактів на поставку меблів зарубіжним покупцям на суму понад 12 млн доларів США, до кінця року ця сума, щонайменше, подвоїться.
Ірина Лилик, президент Української асоціації маркетингу, та Володимир Ковтунець, заступник голови Національного агентства кваліфікацій, розповіли про співпрацю у питанні сертифікації персоналу та впровадженні галузевих професійних стандартів. Українська асоціація маркетингу на цей час розробляє професійні стандарти, для того щоб кожен учасник ринку отримав інформацію, які знання та навички мають бути обов’язковими для професіоналів ринку. Наразі готується чотири професійні стандарти для маркетологів, але їх заплановано набагато більше.
Роман Гладуненко, виконавчий директор Української асоціації вапняної промисловості, вважає важливим елементом формування галузевого інформаційного поля. УАВП регулярно проводить маркетингові дослідження та моніторинг українського ринку вапняку і вапна, що допомагає і внутрішнім операторам ринку, і потенційним іноземним інвесторам орієнтуватися на внутрішньому ринку. Також асоціація забезпечує доступ українським компаніям до інформації про закордонні ринки й допомагає контактувати з найкрупнішими операторами світового ринку.
***
Український Економічний Ренесанс Форум проходив другий рік поспіль. Це подія, що формує спільноту соціально відповідального бізнесу, об’єднує власників та керівників компаній, що ініціюють інноваційні проекти, інвесторів, представників академічних кіл та експертного середовища, громадських та державних діячів. Якщо ви ще не з нами, приєднуйтеся!
Організатори щиро вдячні за сприяння у підготовці форуму Українському Католицькому Університету, Львівській бізнес-школі, Українській асоціації вапняної промисловості, Українській асоціації маркетингу, Ротарі Україна, групі компаній “Монстера”, компаніям Wolf Theiss, Smart People, Baltic Partners.
На завершення анонсуємо наступну велику інвестиційну подію — Другий міжнародний інвестиційний форум InvestForum UA. Форум відбудеться 11-17 вересня 2021 на острові Тенерифе (Канарські острови, Іспанія) та стане платформою особистого спілкування міжнародних інвесторів і бізнес-спільноти України. Подія пройде наживо, організатори запрошують зацікавлених осіб реєструватися на участь.
Для контактів:
Тел.: +38050 419 7506, investforum.ukraine@gmail.com
